Заняття чотирнадцяте: Поведінка в ситуації вибору

Мета:

сформувати в учасників розуміння видів поведінки в ситуації вибору;
сформувати навички впевненої поведінки.

Структура заняття:

№ з/п	Назва активності	Час у хвилинах
1.	Попереднє письмове опитування для з’ясування емоційного стану учасників	3
2.	Пригадування попереднього заняття, обговорення домашнього завдання	10
3.	Оголошення теми заняття	2
4.	Гра «Повітря, земля, вода»	10
5.	Міні-лекція «Ситуація вибору. Види поведінки»	15
6.	Вправа «Техніка впевненої поведінки»	34
7.	Домашнє завдання	3
8.	Рефлексія / чаювання	10
9.	Постопитування для з’ясування емоційного стану учасників	3
Тривалість заняття		90

Особливості заняття:

У процесі цього заняття учасники усвідомлять оптимальні способи поведінки в кризовій ситуації. Тренери мають допомогти їм свідомо обрати поведінку заради власного майбутнього.

Матеріальне забезпечення:

анкети для перед- і постопитування;
проектор;
ноутбук;
фліпчарт;
маркери;
ручки;
м’яч;
відеосюжет програми «Keepin’ It REAL» (або інший);
призи для учасників (цукерки, блокноти тощо);
гаджет, щоб робити знімки.

Підготовка до заняття:

опрацювати перед- і постопитування для з’ясування емоційного стану часників;
відібрати фотознімки з попереднього заняття, по можливості зробити презентацію Power Point;
підготувати приміщення, де буде проходити заняття, для заохочення інтерактивного спілкування, зокрема, стільці треба розмістити у формі кола;
переглянути мету та структуру заняття, взяти необхідне для нього матеріальне забезпечення.

Активність 1: Попереднє письмове опитування для з’ясування емоційного стану учасників

Опис активності і порядку її проведення представлений у конспекті першого заняття (активність 2).

Активність 2: Пригадування попереднього заняття, обговорення домашнього завдання

Завдання:

пригадати важливі моменти попереднього заняття;
створити позитивний емоційний фон для подальшої роботи.

Порядок дій:

Тренери пропонують розглянути фотознімки з попереднього заняття, демонструючи їх за допомогою ноутбука та проектора. Коли учасники бачать певний знімок, вони мають прокоментувати його, пригадуючи свою діяльність на попередньому занятті.

Пригадуючи попереднє заняття, спитайте:

Як пройшов час, відколи не бачилися?
Що Ви вивчили на попередньому занятті?
Що таке ВІЛ і що таке СНІД?
Які є шляхи передачі ВІЛ?
Як Ви впоралися з домашнім завданням? Які відгуки Ваших друзів, батьків / опікунів щодо попереднього заняття?

Активність 3: Оголошення теми заняття

Завдання:

налаштувати учасників на продуктивну взаємодію.

Порядок дій:

Тренер: «Сьогодні ми поговоримо про те, як слід себе поводити у ситуаціях, коли треба прийняти рішення, зробити вибір. Отже, тема заняття «Поведінка в ситуаціях вибору».

Активність 4: Гра «Повітря, земля, вода»

Завдання:

сприяти активізації, згуртуванню учасників.

Порядок дій:

Тренеру слід пояснити учасникам правила гри:

усі учасники та тренери мають стати у коло, обличчям до центру;
тренер кидає м’яч одному з учасників, кажучи одне зі слів: «повітря», «земля», або «вода»;
завдання того, хто отримав м’яч – назвати, відповідно: птаха, тварину, або рибу. Потім образити «стихію» і кинути м’яч іншому учаснику.

За командою тренера учасники починають виконувати вправу. Тренер слідкує, щоб учасники не повторювали назви птахів, тварин та риб.

Поради тренеру:

Після вправи важливо зробити акцент на тому, що вона була розрахована на уважність та швидкість прийняття рішень.

Активність 5: Міні-лекція «Ситуація вибору. Види поведінки»

Завдання:

сформування в учасників розуміння поняття «ситуація вибору» та різновидів поведінки в такій ситуації;
сприяти усвідомленню учасниками оптимальних способів поведінки.

Порядок дій:

Тренеру слід запитати в учасників:

Що таке вибір?
Чому нам буває важко зробити вибір?

Поясніть учасникам:

ситуація вибору (кризова ситуація) – це життєва ситуація, коли необхідно швидко приймати рішення, яке матиме значущі наслідки.

Зверніть увагу учасників, що їхнім одноліткам буває важко сказати «ні» через:

тиск з їхнього боку (однолітків);
бажання подобатись друзям та отримувати їхнє схвалення;
те, що інколи наші друзі просять нас про речі, які ми не хочемо робити або вважаємо неправильним.

Тренеру слід звернути увагу учасників, що в кризовій ситуації поведінка людини може бути пасивною, впевненою або агресивною.

Ознаки пасивної поведінки (віслюк Іа)

знервований, пригнічений вигляд;
не казати іншим про свої права;
робити те, що вимагають чи бажають інші;
не реагувати на вчинки інших;
уникати контакту очима.

Ознаки агресивної (вимогливої) поведінки (Вовк з «Ну, постривай!»):

зневажати права оточуючих;
пригнічувати інших людей;
ігнорувати свої обов’язки щодо оточуючих;
говорити голосно;
висловлюватись саркастично, злитися;
напружувати тіло;
нахилятись вперед;
пильно дивитися на інших;
трясти кулаком чи тупати ногою.

Ознаки впевненої поведінки (Заєць з «Ну, постривай!»):

заявити про свої права;
говорити ясно;
висловлюватись впевнено та спокійно;
поважати права оточуючих;
не дозволяти іншим примушувати тебе робити те, що не хочеш робити;
триматись рівно;
дивитись в очі;
бути впевненим у собі.

Продемонструйте учасникам приклади поведінки, показуючи відповідний відеоматеріал (як варіант, відеосюжет програми «Keepin’ It REAL»). Запропонуйте обговорити переваги та недоліки кожного виду поведінки.

Поради тренеру: приклади поведінки також можна продемонструвати за допомогою театралізованих сценок з виконанням тренерів.

Активність 6: Вправа «Техніка впевненої поведінки»

Завдання:

сприяти формуванню розуміння в учасників переваг впевненої поведінки, особливостей її техніки;
формувати в учасників практичні навички різних методів відмови.

Порядок дій:

Теоретичний блок

Тренерам слід запитати учасників про їх думку щодо оптимальної поведінки в ситуації вибору (кризовій ситуації). Після заслуховування варіантів відповідей тренери пропонують розглянути в деталях техніку впевненої поведінки, що вважається оптимальною в ситуації вибору.

Тренери наголошують, що техніка впевненої поведінки є знаряддям, яке щоденно допомагає нам впевнено спілкуватись. Існує чотири основних методи (інструменти), які можуть нам допомогти в ситуації, коли потрібно впевнено сказати «ні» (висловити незгоду):

вербальні (словесні) знаки (сигнали, вирази): сказати «ні», «не вийде», «дякую, ні»…;
невербальні сигнали:
похитати головою на знак «ні»;
говорити трішки голосніше, швидше та ясніше;
по можливості, зробити голос глибшим;
під час розмови дивитись прямо на співрозмовника.
підтвердження та продовження: підтвердити, що розумієте співрозмовника та його пропозицію, але продовжувати поведінку, яка відповідає Вашому рішенню;
повторення: повторюйте Ваше «ні» знову і знову, якщо Вам продовжують пропонувати.

Практичний блок

Тренерам слід запропонувати учасникам попрацювати у парах – підготувати і показати кризову ситуацію та вихід з неї через один і зазначених вище варіантів.

Тренери модулюють кризову ситуацію (ситуацію вибору) і просять учасників продемонструвати приклад впевненої поведінки з використанням одного або кількох методів сказати «ні»:

Ви в гостях у друга і він пропонує розпити недопиту дорослими горілку. Які Ваші дії?
Після занять в школі Ваш знайомий пропонує вам сигарету, обіцяючи відчуття «кайфу». Які Ваші дії?
У підземному переході Вас зупиняє група нетверезих юнаків, і один з них «прохає» позичити гроші. Які Ваші дії?
Ви катаєтесь один на велосипеді в парку. До Вас підходить незнайомий хлопець і просить дати велосипед на 5 хвилин, щоб з’їздити до аптеки, при цьому він «клянеться серцем матері», що поверне велосипед. Які Ваші дії?

Тренери після попередньої підготовки – 2-3 хвилини – пропонують учасникам продемонструвати перед групою приклади відмови (відхилення пропозиції, прохання чи вимоги, які Вам не подобаються або ж які вважаєте неправильними чи ризикованими).

Надайте можливість усім бажаючим продемонструвати техніку відмови. При цьому тренери мають підтримати всіх виконавців, а за необхідності (якщо комусь бракує пари) допомогти виконати вправу.

Подякуйте учням за активність та скажіть, що в реальній ситуації може бути складніше сказати «ні», але вони повинні пам’ятати, що мова йде саме про їх власний вибір та наслідки цього вибору.

Поради тренеру: зробити акцент на тому, що ввічливість є складовою впевненої поведінки, в той час як брак ввічливості – агресивної.

Активність 7: Домашнє завдання

Завдання:

залучити учасників до активної участі у програмі;
сприяти забезпеченню ефективності програми.

Порядок дій:

Тренери пропонують учасникам таке домашнє завдання:

Обговоріть матеріал заняття, зокрема щодо техніки впевненої поведінки, з батьками / опікунами.

Активність 8: Рефлексія / чаювання

Опис активності і порядку її проведення представлений у конспекті першого заняття (активність 9).

Активність 9: Постопитування для з’ясування емоційного стану учасників

Опис активності і порядку її проведення представлений у конспекті першого заняття (активність 10).