Мета:

  • визначити пріоритетні для учасників проблеми населеного пункту / громади, що можуть бути вирішені завдяки реалізації молодіжних проектів.

Структура заняття:

№ з/п Назва активності Час у хвилинах
1. Попереднє письмове опитування для з’ясування емоційного стану учасників 3
2. Пригадування попереднього заняття, обговорення домашнього завдання 10
3. Оголошення теми заняття 2
4. Вправа «Картування ризиків» 22
5. Вправа «Ранжування у формі діаманта» 15
6. Вправа «Аналіз дерева» 22
7. Домашнє завдання 3
8. Рефлексія / чаювання 10
9. Постопитування для з’ясування емоційного стану учасників 3
Тривалість заняття 90

Особливості заняття:

На цьому занятті група має визначитись з проблемою у сфері захисту дітей чи з проблемою їхнього населеного пункту / громади. Навколо цієї проблеми буде розроблений та реалізований проект. Для того, щоб зрозуміти, що викликає тривогу молоді в громаді, учасники будуть працювати шляхом 3-крокового процесу:

  1. Картування ризиків з метою виявлення проблем, що впливають на молодь в спільноті.
  2. Ранжування у формі діаманта для виявлення пріоритетів ризику.
  3. Аналіз дерева, щоб прийняти рішення щодо остаточної проблеми, на яку молодь фокусує увагу при реалізації проекту.

Матеріальне забезпечення:

  • анкети для перед- і постопитування;
  • проектор;
  • ноутбук;
  • фліпчарт;
  • аркуші для фліпчатру;
  • маркери;
  • фломастери;
  • кольорові олівці;
  • ручки;
  • папір-самоклейка;
  • аркуш із зображеною моделлю «Ранжування у формі діаманта».

Підготовка до заняття:

Активність 1: Попереднє письмове опитування для з’ясування емоційного стану учасників

Опис активності і порядку її проведення представлений у конспекті першого заняття (активність 2).

Активність 2: Пригадування попереднього заняття

Завдання:

  • пригадати важливі моменти попереднього заняття;
  • створити позитивний емоційний фон для подальшої роботи.

Тренери пропонують розглянути фотознімки з попереднього заняття, демонструючи їх за допомогою ноутбука та проектора. Коли учасники бачать певний знімок, вони мають прокоментувати його, пригадуючи свою діяльність на попередньому занятті.

Пригадуючи попереднє заняття, спитайте:

  • Як пройшов час, відколи не бачилися?
  • Чи змогли Ви успішно використати навички спілкування, розглянуті нами на попередніх заняттях?
  • Які були найбільш ефективні для Вас?
  • Як Ви впоралися з домашнім завданням?

Поради тренеру:

Фотознімки мають відображати ключові моменти попереднього заняття. Їх можна представити у вигляді презентації.

Активність 3: Оголошення теми заняття

Завдання:

  • налаштувати учасників на продуктивну взаємодію.

Порядок дій:

Тренер: «На цьому занятті ми будемо займатися цікавим і, можливо, незвичним для вас видом діяльності.

Тут недаремно зібралися лідери з учнівської молоді нашого міста. Лідер – це той, хто здатний об’єднувати навколо себе інших, бачить важливі завдання у розвитку тієї чи іншої справи та має стратегії для їх реалізації. Такі якості дозволять змінювати світ на краще.

Наша подальша діяльність буде спрямована на реалізацію Ваших лідерських якостей».

Активність 4: Вправа «Картування ризиків»

Завдання:

  • виявити місця ризику та захисту у населеному пункті;
  • з’ясувати, які місця учасники вважають найбільш небезпечними і що їм би хотілося змінити.

Порядок дій:

Для виконання вправи учасників слід розділити на три підгрупи (як слід робити розподіл?). У подальшому вони стануть ініціативними групами у реалізації власних проектів.

Дайте кожній групі великий аркуш фліпчарту, маркери та кольорові олівці, фломастери. Потім попросіть їх намалювати карту свого населеного пункту. На цій карті вони мають виділити всі важливі для них місця, в тому числі школи, церкви, парки, лікарні, спортивні майданчики, молодіжні клуби, ринки та ін.

Попросіть підлітків позначити місця, які вони люблять чи де вони відчувають себе в безпеці. Для позначення таких місць можна використовувати смали  з відображенням позитивних емоцій (☺).

Запропонуйте групове обговорення з окреслених питань.

Після завершення цього повторіть крок, але на цей раз нехай вони визначать місця, які їм не подобаються або де вони відчувають, що їм щось загрожує. Ці місця зазвичай позначаємо похмурим смайлом.

Обидва кроки ідентифікації гарантують, що кожен отримає можливість зробити свій внесок та представити свою точку зору на карті. Наприклад, на деяких картах можна побачити посміхнений та засмучений смайл на одному й тому ж місці. Деякі учасники будуть ідентифікувати його як таке, якому притаманні властивості безпеки, у той  же час для інших учасників воно буде асоціюватися з небезпекою, поганим настроєм, страхом. Найчастіше це школи, парки, ігрові майданчики.

Проведіть дискусію щодо кожного чинника ризику та захисту, які представлені на картах. Нехай кожна група продемонструє свої карти, надаючи обґрунтування щодо кожного ідентифікованого місця, тобто необхідно оцінити наявні у ньому ризики та захисні аспекти.

Для завершення картування, ви можете попросити групи вказати на 3 речі, які б вони хотіли змінити у своєму населеному пункті найбільше. Після цього можна перейти до визначення пріоритетів факторів ризику.

Поради тренеру:

«Картування ризиків» є дуже корисним інструментом та може використовуватися в подальших заняттях. Зокрема, воно може застосовуватися для оцінки одного місця, наприклад школи чи дитячого спортивного майданчика. Його використання також доречне для виявлення проблем під час пересування, наприклад коли діти ідуть до школи, магазину тощо. Тренери можуть спитати підлітків, які позитивні та негативні почуття у них виникають, коли вони йдуть у такі місця і коли повертаються звідти. Час доби, а також з ким туди йде підліток, наприклад, сам, з друзями, з батьками – такі деталі мають велике значення при зборі інформації. Це дуже ефективний засіб для порівняння факторів ризику між хлопцями та дівчатами, жінками та чоловіками. Він сприяє подальшому розумінню того, чому деякі фактори ризику мають більш виражену гендерну специфіку, і яким чином ці проблеми можуть бути вирішені.

Карти ризику можуть бути також корисним інструментом при визначенні і усуненню ризиків у межах забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій та зменшення небезпеки лиха.

            Активність 5: Вправа «Ранжування у формі діаманта»

Завдання:

  • спільно обрати пріоритетні проблеми, виявлені завдяки попередній вправі.

Порядок дій:

Наступною вправою в процесі ідентифікації молодіжних проектів є проведення ранжування в формі діаманта. Кожна підгрупа (кількість 3?) має вибрати 9 із найбільш вагомих факторів ризику, позначених на їхніх картах, а потім визначити їх пріоритетність шляхом досягнення консенсусу.

Потрібно ідентифікувати головні пріоритети, які хвилюють учасників, з метою вирішення однієї з проблем завдяки розробці молодіжного проекту. Коли кожна підгрупа обрала 9 основних пріоритетів – найбільших факторів ризику, вони мають записати кожен з них на окремих картках або на папірцях-самоклейках.

Потім, використовуючи всі 9 заповнених карток / папірців-самоклейок, розмістіть кожен з них у порядку пріоритетності проблем, які учасники хочуть вирішити – з найвищим пріоритетом в положенні 1 і т.д. до тих пір, поки всі дев’ять карток не будуть викладені у формі діаманта (див. рис 1). Переконайтесь у тому, що кожен учасник може висловити свою думку, і що всі підлітки залучені до досягнення остаточної згоди щодо розміщення карток.

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

Рис. 1 Схема розміщення пріоритетності проблем (зверху – найбільш важливі,  знизу – найменш важливі).

 

Обговоріть розташування карток та причини такої пріоритетності.

Коли вправу завершено, та учасники в кожній підгрупі погодилися з найбільш важливими і найменш важливими пріоритетами, необхідно вибрати із них топ-3 для використання в наступній вправі  «Аналіз дерева».

                                    Активність 6: Вправа «Аналіз дерева»

Завдання:

  • проаналізувати основні причини та наслідки трьох пріоритетних питань, визначених у попередній вправі;
  • обрати питання, яке найбільше підходять для вирішення у молодіжних проектах.

Порядок дій:

Як це реалізовується у кожній з трьох підгруп?

Тренер має сприяти проведенню аналізу дерева з трьома пріоритетами, виявленими завдяки ранжуванню у формі діаманта. Результати аналізу дерева повинні визначити проблему, яка стане темою проекту.

Для аналізу дерева слід провести дискусію та мозковий штурм. Важливо пам’ятати, що проект повинен пропонувати реалістичні, доцільні рішення питань. Він має керуватися цільовою групою (13 –14 років) і реалізуватися нею. Проект повинен бути запланований та виконаний впродовж наступних тижнів. До нього мають бути залучені якомога більше інших дітей та підлітків конкретного населеного пункту.

Спочатку попросіть кожну підрупу намалювати велике дерево на аркуші паперу для фліпчарту. На стовбурі дерева напишіть кожне із трьох пріоритетних питань, визначених у попередній вправі (наприклад, відсутність рекреаційних заходів).

Малюючи корені дерева, підгрупи мають обговорити причини виникнення цих проблеми, а після записати відповіді на «коренях».

Зображуючи гілля дерева, підгрупи мають думати про вплив проблеми на життя дітей, молоді, сімей та громади загалом.

Спитайте в учасників, що, на їхню думку, можна зробити для усунення ризиків, пов’язаних з цими моментами. Для подальшого аналізу підгрупам необхідно вирізати листя або яблука із папірців-самоклейок чи кольорових карток. На цих картках підлітки мають написати конкретні дії, які слід виконати. Таким чином, дерево є не лише засобом аналізу питань, але й є відправною точкою для прийняття відповідних заходів. Із цього група повинна вибрати одну із проблем для свого проекту.

Ось у нас вже є теми для проектів!

Поради тренеру:

Упродовж наступного заняття необхідно приділити час питанням покрокового планування – 5W – що? (What?), хто? (Who?), коли? (When?), де? (Where?), чому? (Why?). На останнє питання відповідь дана у цій вправі. Потім це буде покладено в основу комплексного плану роботи.

            Активність 7: Домашнє завдання

Завдання:

  • сприяти обдумуванню та визначенню ідей для розробки проектів.

Порядок дій:

Кожен учасник має придумати щонайменше дві ідеї для включення в розробку та реалізацію проекту своєї підгрупи наступного тижня. Ідеї повинні бути записані, намальовані або сфотографовані.

Активність 8: Рефлексія / чаювання

Опис активності і порядку її проведення представлений у конспекті першого заняття (активність 9).

            Активність 9: Постопитування для з’ясування емоційного стану учасників

Опис активності і порядку її проведення представлений у конспекті першого заняття (активність 10).